Квентін Тарантіно — видатний режисер, чиї шедеври із соковитими, насиченими подіями сюжетами вміло грають із вашим розумом та емоціями. Він завжди дбає про деталі, грамотно розставляючи їх по своїх місцях у сюжетній лінії. Але чи звертали ви увагу на те, які саме шрифти він обирає для назв та титрів своїх фільмів?
У мистецтві для Тарантіно немає жодних рамок, і це виражається навіть у тому, як він оформлює заставки до своїх фільмів. Варто зазначити, що ця людина – справжній маніяк кіношрифтів!
У більшості його фільмів ми можемо побачити послідовний ланцюжок шрифтів, які з гордістю демонструються не менше 3-х хвилин на початку або кінці стрічки.
Бувши відносно помірним шанувальником його творчості (і великим шанувальником Джона Траволти, до речі), я ніколи не звертала на це уваги, доки не подивилася останній фільм «Одного разу в Голлівуді» з його ретро-естетикою 60-х років. Тож запрошую вас вирушити зі мною в подорож за його фільмами, що вийшли з 1992 по 2019 рік.
"Скажені пси"
Історія кіношрифтів Тарантіно була довгою та тернистою. Повернемося назад і почнемо розповідь із найпершого фільму, створеного Квентіном, — «Скажені пси». Цей малобюджетний кримінальний трилер задав тренд на гірчично-жовті вступні титри, які стали відомою рисою всіх робіт Тарантіно. Тут використовується шрифт Garamond - досить стандартний, але дивовижно вписується в атмосферу.
Можливо, вам більше знайомий шрифт із рекламного постера, який зовсім не схожий на вищезгаданий. Чесно кажучи, я не змогла знайти правдиву інформацію про оригінальний шрифт, але хотіла б запропонувати вам гідну заміну - шрифт "Reservoir Dogs ", що бездоганно повторює його.
Шрифти від Pacific Title & Art Studio
Сказати, що я була спантеличена, прочитавши про компанію Pacific Title & Art Studio, значить не сказати нічого. Чому? Згідно з нечисленними відомостями, які мені вдалося зібрати для цієї статті, голлівудський постпродакшн-бренд Pacific Title & Art Studio був заснований у 1919 році.
Він створив 245 дизайнів заставок для найпопулярніших фільмів у світі, таких як "Місія нездійсненна", "Кінг Конг", "Секс у великому місті", "Бійцівський клуб", "Пірати Карибського моря" — список можна продовжувати нескінченно.
Але, за всієї поваги, чому діяльність цієї легендарної студії ніяк не висвітлювалася у ЗМІ? Ні на їх вебсайті, ні на сторінці у Вікіпедії немає актуальних новин, робіт, зовсім нічого.
Що стосується двох скарбів ранньої попкультури — «Кримінальне чтиво» та «Джекі Браун» — з їхніми жовтими брусковими шрифтами з помаранчевими обведеннями, тут також слід віддати належне Pacific Title & Art Studio. Ця компанія має величезний досвід виготовлення шрифтів для вступних титрів.
У 2007 році студія зіткнулася з кризою, яка в результаті закінчилася її ліквідацією. Але її спадщина продовжує існувати, і наступні два приклади — яскравий доказ цього.
"Кримінальне чтиво"
Зізнайтеся, чи у вас в голові звучить класичний саундтрек до фільму, коли ви дивитесь на заставку? Я страшенно люблю цю пісню! Але типографічні рішення вражають мене ще більше, оскільки приблизно за 2 хвилини на екрані змінюють один одного шрифти у кількох стилях. Найперше, що ми бачимо, - напис" фільм Квентіна Тарантіно ", набраний шрифтом у стилі ар-деко ITC Busorama, розробленим Томом Карнасе в 1970 році. Деякі гліфи – літери S, T та A – були змінені.
Потім на екрані повільно з’являється класичний заголовок "Кримінальне чтиво", набраний шрифтом Aachen Bold - незмінна прикраса постерів, які давно стали звичним елементом інтер'єру в кімнатах хіпстерів по всьому світу (не беруся судити, культовий знімок Уми Турман просто дивовижний).
Яскравий, привабливий погляд гірчично-жовтий відтінок поєднує різні типографічні рішення в одну візуальну комбінацію. Сліпучий ретро-стиль зробив його ще більш відомим (до речі, він також може прикрасити будь-яку вашу роботу).
Наступні титри - весь акторський склад, починаючи з Джона Траволти, Семюеля Л. Джексона і закінчуючи згадкою Квентіна Тарантіно — набрані шрифтом ITC Benguiat. Всі шрифти представлені у різних контрастних стилях.
"Джекі Браун"
Спочатку розповім вам кілька цікавих фактів про цей фільм. Головну роль Джекі Браун зіграла Пем Грієр, американська актриса, яка знялася в низці популярних у 70-х бойовиків. Один із них називався «Фоксі Браун». Фільм Тарантіно має не тільки "Браун" у назві, ту ж актрису в головній ролі, але й використовує той самий шрифт - ITC Benguiat Caslon.
Шрифт, яким набрано фразу Quentin Tarantino film (фільм Квентіна Тарантіно) - ще одна вінтажна знахідка, данина поваги кінокультурі 70-х і, зокрема, "Фоксі Браун" - Goudy Heavy. Кастомна типографіка для представлення акторського складу була заснована на таких життєрадісних ретро-шрифтах, як Imperator Script та Filmotype Hudson.
І знову: та сама ретро-естетика в жовтих тонах і «пухкі» літери, секрет яких полягає в оригінальних штрихах. Можливо, такий екстравагантний шрифт – побитий спосіб, проте насичений колір у поєднанні зі сміливими формами – формула, яка працює безвідмовно.
Звичайно, у вступних титрах багато інших шрифтів, але є щось спільне в багатьох фільмах Тарантіно. Існує три шрифти, які зустрічаються в них найчастіше: Busorama, Friz Quadrata та ITC Bookman. Я покажу їх трохи згодом. Все, що вам потрібно знати прямо зараз, вони присутні у вищезгаданих фільмах.
"Вбити Біла"
Мій перший фільм Тарантіно, який залишався улюбленим упродовж тривалого часу. Що стосується типографіки, цей проєкт є найменш барвистим, мінімалістичним і без звичних жовтих відтінків. Таке рішення продиктоване бажанням наслідувати нуарний настрій класичних фільмів Акіри Куросави. Однак, вступні титри, як і раніше, наповнені безліччю шрифтів.
Настав час ближче познайомитися з «могутньою трійкою» кіношрифтів, створених Джеєм Джонсоном, які вже стали візитною карткою Тарантіно і з'являються практично у кожному його фільмі: Busorama, ITC Bookman та Friz Quadrata. Вони представлені у вступних титрах обох фільмів «Вбити Білла, частина 1» та «Вбити Білла, частина 2».
Якщо ви думаєте, що на цьому буянні шрифтів у фільмах закінчилося, ви сильно помиляєтесь. Джонсон додав у титри ще два шрифти Palatino та Avant Garde — різниця між ними просто величезна! Чому він взагалі вважав таке поєднання гармонійним?
"Доказ смерті"
Можливо, ви не погодитеся з цим твердженням, але «Доказ смерті» не здається таким захопливим, як інші фільми Тарантіно. Проте це нітрохи не робить його менш якісним. Шрифт, який використовується на початку фільму, називається Hobo. Він транслює радісний настрій із нотками ретро (шкода, що кадр триває лише близько 3 секунд).
Назва фільму з'являється ніби грім серед ясного неба — дуже несподівана та контрастна порівняно з попередніми барвистими титрами. Я можу довго розмірковувати про філософію символів у титрах кожного фільму, але буде більше користі, якщо ви самі поглянете на них. Такий простий шрифт Futura PT для основної назви фільму – нестандартний вибір.
Придивившись до химерних літер у стилі ретро на наступному кадрі, ви, ймовірно, помітили, що напис" фільм Квентіна Тарантіно " та інші вступні титри з іменами членів знімальної групи набрані Cooper Black - округленим шрифтом із засічками, який навмисно був трохи спотворений. Про жовтий відтінок нічого й казати.
Червоний кіношрифт Джея Джонсона використовувався в трейлері фільму і на офіційному постері, а це означає, що, швидше за все, його не можна вільно знайти в мережі. На щастя, я зустріла на Behance інший шрифт, що імітує стилістику оригіналу.
"Безславні виродки"
Настав час розповісти про задушливу сатиру, яку подарував світові фільм Квентіна Тарантіно "Безславні виродки". Тут ми знову стикаємося з великою кількістю шрифтів. У вступних титрах ми бачимо чотири різні шрифти у всій їхній красі. Загалом це вже не виглядає так незвично, проте типографіка стала помітно більш персоніфікованою.
Дія фільму відбувається в окупованій Франції 1944 року, і типографіка демонструє цю атмосферу. Перед нами постає блоковий, масивний, старомодний напис, ніби набраний на друкарській машинці, - шрифт Ziggurat. Цей агресивний шрифт — метафоричне відображення жорсткості керівного режиму, і він повністю відповідає фоновому саундтреку.
Назва фільму була написана майстром від руки. Ця фраза була просканована з титульного аркуша фінального варіанта сценарію, закінченого у липні 2008 року. Дуже хитрий та оригінальний підхід, на мій погляд. А що щодо решти учасників цієї симфонії шрифтів? Це вже знайомі нам Avant Garde та Friz Quadrata — вони надто хороші, щоб бути присутніми лише в одному фільмі режисера.
"Джанго Звільнений"
Я облазила весь Інтернет у пошуках шрифту, використаного в титрах цього фільму і згодом мені довелося визнати, що моя місія повністю провалилася. Виявилося, що це є логічне пояснення: шрифт Django Unchained був розроблений на замовлення. Він був намальований повністю із нуля. Це данина поваги італійському кінорежисеру Серджіо Леоне.
Ходять чутки, що Саллі Менке, кіноредактор Квентіна Тарантіно, працювала разом із Серджіо над його фільмами. Але це брехня, оскільки Саллі Менке померла у 2010 році та не могла брати участь у створенні «Джанго звільненого», що вийшов на екрани 2012 року.
Схоже, єдине рішення – запропонувати вам близький аналог шрифту Django Unchained, і це шрифт Dobra Slab у накресленні Black. Знайти шрифт, яким написано слово "unchained" (звільнений) виявилося набагато простіше - це Bank Gothic, і він практично не зазнав змін.
"Огидна вісімка"
Джонсон розробив для фільму "Огидна вісімка" чудовий шрифт, натхненний духом вестерну. Він досить мультяшний, щоб перегукуватися з сюжетом (особливо з кадрами кривавої лазні в самому кінці), і химерний, наче натякає на те, чим усе закінчиться. Два шрифти для основних вступних титрів є повністю ексклюзивними, тому тут, на жаль, не буде посилання на завантаження.
Фільми Тарантіно не були б його фільмами без повторення найкращих шрифтів, які вже були використані в попередніх фільмах, - Ziggurat та Friz Quadrata.
"Одного разу в Голлівуді"
Завершуємо вивчення дизайнерських рішень Квентіна Тарантіно останнім створеним ним фільмом "Одного разу в Голлівуді", в основу якого лягла сумнозвісна історія Шерон Тейт і Романа Поланскі.
Коментувати тут особливо нічого — головний напис є точною копією класичного шрифту Hollywood Hills. Я впевнена, що таке рішення було ухвалено з метою повного занурення в атмосферу Лос-Анджелеса 1960-х років. Підпис" фільм Квентіна Тарантіно " набрано ITC Busorama, а імена акторів - шрифтом Romana - обидва шрифти чудово відображають атмосферу шістдесятих. Що дивно, назва фільму з'являється лише у кінцевих титрах.
Кількість культових шрифтів, які Тарантіно використав у своїх творах, викликає захоплення. Мені було цікаво знайти якусь закономірність у виборі типографіки та, можливо, знову закохатися у його фільми. Скільки інших режисерів роблять так само? Сподіваюся, сьогодні мені вдалося ще раз продемонструвати вам екстраординарне почуття стилю Тарантіно та поповнити вашу колекцію чудовими шрифтами, що надихають на створення нових крутих проєктів!
