Як AI змінює професію дизайнера
Відверта розмова про майбутнє, яке вже настало

komarov.design

💡
Що таке Сторібук?
Сторібук - це формат для тих, хто цінує свій час. Кожен випуск - це одна велика тема, розказана просто і чесно. Без води, без розтягування на 300 сторінок. Тільки суть. ⏱ 15-20 хвилин читання - рівно стільки, скільки потрібно, щоб зрозуміти головне. Це не підручник. Не наукова стаття. Це розмова. Я ділюся своїми думками, досвідом, спостереженнями - а ти вирішуєш, що з цього тобі корисно. Сторібуки виходять нерегулярно. Тільки тоді, коли є що сказати.

Глава 1. Вступ: Чому це стосується кожного дизайнера

Я пам'ятаю той момент, коли вперше побачив, що Midjourney може зробити за тридцять секунд. Це був шок. Не тому, що результат був ідеальним - він не був. А тому, що я зрозумів: світ, у якому я будував кар'єру останні роки, більше не існує. Той світ, де дизайнер був єдиним джерелом візуальних рішень, де клієнт не мав альтернативи, де наші навички були унікальними - цей світ закінчився.

І знаєш що? Це не погано. Це просто інакше.

Я написав цю книгу не для того, щоб лякати тебе апокаліптичними прогнозами про "роботів, які забирають роботу". І не для того, щоб заспокоювати банальностями на кшталт "AI ніколи не замінить людську креативність". Обидва ці підходи - брехня, яка заважає бачити реальність.

Реальність така: AI вже змінив нашу професію. Не "змінить колись". Не "може змінити". Вже змінив. Прямо зараз, поки ти читаєш ці рядки, десятки тисяч людей по всьому світу генерують зображення, логотипи, макети, ілюстрації за допомогою штучного інтелекту. Частина з них - твої потенційні клієнти. Частина - твої конкуренти. А частина - дизайнери, які зрозуміли, як використовувати ці інструменти собі на користь.

Я вважаю, що найгірше, що можна зробити прямо зараз - це ігнорувати те, що відбувається. Я бачив цю стратегію багато разів. "Це просто хайп". "Якість не та". "Клієнти хочуть людський підхід". Усе це правда - і водночас усе це не має значення. Тому що технології не питають нашої згоди. Вони просто розвиваються.

Пригадай, як з'явився Canva. Скільки дизайнерів казали, що це "іграшка", що "справжній дизайн" так не роблять? А тепер Canva - це інструмент, яким користуються мільйони людей щодня. Так, якість часто посередня. Так, професійний дизайнер зробить краще. Але для більшості задач - цього достатньо. І ось ключове слово: достатньо.

AI працює за тим самим принципом, тільки на стероїдах. Він не просто демократизує дизайн - він переосмислює саму концепцію того, хто може бути "творцем". Раніше для створення візуального контенту потрібні були роки навчання, володіння складними інструментами, розуміння композиції та кольору. Тепер потрібен лише правильний промпт.

Я думаю, що це одночасно найбільша загроза і найбільша можливість для нашої професії за останні десятиліття.

Загроза - бо низькорівнева робота зникає. Прості банери, базові ілюстрації, шаблонні макети - усе це AI робить швидше, дешевше і часто не гірше за джуніор-дизайнера. Якщо твоя цінність полягала в тому, що ти вмієш працювати в Photoshop і знаєш, як зберегти файл у правильному форматі - у тебе проблеми.

Можливість - бо AI звільняє час для того, що справді важливо. Для стратегії. Для комунікації з клієнтом. Для глибокого розуміння бізнес-задач. Для того, щоб бути не просто "руками", а партнером, який допомагає бізнесу рости.

Я припускаю, що через п'ять років більшість дизайнерів, які залишаться в професії, будуть працювати принципово інакше, ніж сьогодні. Вони не будуть малювати кожен піксель вручну. Вони будуть керувати AI-інструментами, курирувати результати, додавати людський контекст і розуміння. Вони будуть режисерами, а не малярами.

І це не означає, що ремесло помре. Це означає, що ремесло трансформується. Так само, як фотографія не вбила живопис, а цифрові камери не вбили фотографію - AI не вб'є дизайн. Але він радикально змінить, що означає бути дизайнером.

Ця книга - моя спроба розібратися в тому, що відбувається. Не претендую на істину в останній інстанції. Я просто ділюся своїми спостереженнями, думками, здогадками. Деякі з них виявляться правильними. Деякі - ні. Але я вважаю, що сам процес осмислення цих змін - уже цінний.

Ми поговоримо про те, які AI-інструменти вже працюють сьогодні і як їх можна використовувати. Про те, що AI робить краще за нас - і чому це не привід для паніки. Про те, що AI ніколи не зможе замінити - і чому саме ці навички треба розвивати. Про нову роль дизайнера в світі, де генерація зображень стала доступною кожному. Про етичні та правові питання, які ми всі намагаємось ігнорувати. І про те, як конкретно адаптуватися до цих змін уже зараз.

Я не обіцяю, що після прочитання ти матимеш усі відповіді. Але я обіцяю, що ти матимеш кращі питання. А в часи великих змін правильні питання - це вже половина успіху.

Тож давай почнемо цю розмову. Чесно, відкрито, без ілюзій. Як колеги, які разом намагаються зрозуміти, куди рухається наша професія.

Готовий? Тоді йдемо далі.

Глава 2. AI-інструменти: що вже працює сьогодні

Коли я вперше почав експериментувати з AI-інструментами для дизайну, я був здивований не стільки їхніми можливостями, скільки швидкістю, з якою вони розвиваються. Те, що рік тому здавалося технологічною новинкою, сьогодні - стандартний робочий інструмент. І я впевнений, що через рік ця картина зміниться ще радикальніше.

Давай розберемо, що ми маємо прямо зараз. Без хайпу, без перебільшень - просто факти про те, що працює і як це можна використовувати.

Почнемо з генераторів зображень. Midjourney, на мою думку, залишається лідером за якістю результату. Його естетика - це щось середнє між концепт-артом і фотореалізмом, і для багатьох задач це ідеально. Коли мені потрібна ілюстрація для презентації, mood board для клієнта або просто візуальна ідея для обговорення - Midjourney справляється за хвилини. Раніше на це йшли години пошуку на стоках або дні роботи ілюстратора.

DALL-E від OpenAI пішов іншим шляхом. Він краще розуміє складні текстові описи і точніше слідує інструкціям. Якщо тобі потрібно щось конкретне - "синій стілець у стилі мінімалізму на білому фоні з м'якою тінню" - DALL-E видасть саме це. Midjourney часто додає власну "інтерпретацію", що не завжди те, що потрібно.

Adobe Firefly - це корпоративний гравець на цьому ринку. Його головна перевага - інтеграція з екосистемою Adobe та комерційна безпечність. Все, що генерує Firefly, можна використовувати в комерційних проектах без юридичних ризиків. Для агенцій і студій це критично важливо. Якість поки поступається Midjourney, але розрив скорочується з кожним оновленням.

Stable Diffusion стоїть окремо. Це опенсорсне рішення, яке можна запустити локально на своєму комп'ютері. Для тих, хто готовий розібратися в технічних нюансах, це найгнучкіший інструмент. Ти можеш тренувати власні моделі, налаштовувати стилі, контролювати кожен аспект генерації. Але поріг входу високий - це не "натисни кнопку і отримай результат".

Я вважаю, що справжня революція - не в окремих інструментах, а в тому, як вони інтегруються в наш звичний робочий процес.

Figma вже додала AI-функції. Автоматичне генерування варіантів дизайну, розумне масштабування компонентів, підказки на основі аналізу існуючих елементів. Це поки на ранній стадії, але напрямок зрозумілий: AI буде вбудований у кожен інструмент, яким ми користуємося.

Photoshop отримав генеративну заливку - і це змінило все. Раніше видалення об'єкта з фото або розширення фону були складними задачами, які вимагали майстерності. Тепер це один клік. Я бачив, як джуніори роблять за п'ять хвилин те, на що раніше йшла година роботи досвідченого ретушера.

ChatGPT та Claude - це окрема історія. Так, вони не генерують зображення напряму. Але вони радикально змінюють текстову частину нашої роботи. Написання UX-текстів, створення контент-стратегій, брейншторминг ідей, структурування інформації - усе це AI робить на рівні, який ще два роки тому здавався фантастикою.

Я думаю, що найефективніший підхід - це комбінування інструментів. Ось як це виглядає на практиці: використовую ChatGPT для брейншторму концепцій, потім Midjourney для швидкої візуалізації ідей, показую клієнту для обговорення напрямку, і тільки після затвердження переходжу до "класичної" роботи в Figma або Illustrator. Час на етапі концепції скоротився в рази.

Є ще один клас інструментів, про який мало говорять - автоматизація рутини. Looka та подібні сервіси генерують логотипи. Так, результат часто посередній. Але для малого бізнесу з обмеженим бюджетом - це реальна альтернатива. Remove.bg видаляє фони з фотографій за секунди. Runway редагує відео за допомогою AI. Descript транскрибує та редагує аудіо.

Я припускаю, що ми ще на початку цієї хвилі. Кожен місяць з'являються нові інструменти, а існуючі стають кращими. Те, що сьогодні здається обмеженим, через півроку може стати повноцінним робочим рішенням.

Але є важливий момент: сам по собі інструмент нічого не вартий без людини, яка вміє ним користуватися. Я бачив, як люди без досвіду в дизайні генерують сотні посередніх зображень, тому що не розуміють, що таке хороша композиція, як працює колір, що робить дизайн ефективним. AI посилює те, що в тебе вже є. Якщо ти розумієш принципи дизайну - AI зробить тебе швидшим. Якщо не розумієш - він просто допоможе швидше створювати посередність.

Ось чому я вважаю: справжня цінність - не в знанні конкретних інструментів. Вони змінюються надто швидко. Цінність - у фундаментальному розумінні дизайну, яке дозволяє ефективно використовувати будь-який інструмент.

Практична порада: вибери два-три інструменти і справді їх освой. Не розпорошуйся на все підряд. Для більшості дизайнерів достатньо Midjourney для генерації зображень, ChatGPT для тексту та роботи з ідеями, і базових AI-функцій у твоєму основному інструменті (Figma, Photoshop, чи що ти використовуєш).

Експериментуй, але не забувай про кінцеву мету - створювати цінність для клієнтів. AI - це засіб, не мета.

Глава 3. Що AI робить краще за дизайнера (і це нормально)

Це буде непростий розділ. Тому що визнавати, що хтось - або щось - робить твою роботу краще за тебе, ніколи не приємно. Але я вважаю, що чесність із собою - це перший крок до адаптації. Тож давай поговоримо про те, в чому AI вже переміг.

Швидкість. Це найочевидніше. Згенерувати сто варіантів концепції за годину - для AI це буденність. Для людини - фізично неможливо. І справа не в тому, що всі сто будуть геніальними. Справа в тому, що серед них майже напевно знайдеться щось цікаве, від чого можна відштовхнутися. Раніше ми витрачали години на те, щоб вийти з творчого ступору. Тепер достатньо згенерувати двадцять варіантів і вибрати напрямок.

Я думаю, що це змінює саму природу творчого процесу. Замість "створювати з нуля" ми переходимо до "обирати з варіантів". І це не обов'язково погано - це просто інакше.

Рутинні задачі. Ресайзи банерів для різних платформ, адаптація макетів під різні розміри екранів, конвертація форматів, базова ретуш фотографій - усе це AI робить швидше і часто точніше. Я пам'ятаю часи, коли значна частина робочого дня йшла на подібні "механічні" задачі. Це була необхідність, але не творчість. Тепер ця частина роботи автоматизується.

І знаєш що? Я цьому радий. Бо ці години тепер можна витратити на щось цінніше.

Генерація первинних концепцій. Коли клієнт каже "хочу щось у стилі мінімалізму, але не занадто холодне, з відчуттям преміальності" - AI може за хвилини видати десятки візуальних інтерпретацій цього запиту. Раніше я витрачав би годину на пошук референсів, ще годину на скетчі, і тільки потім показував би клієнту перші ідеї. Тепер весь цей процес можна скоротити до одного промпту і п'ятнадцяти хвилин курування результатів.

Я вважаю, що це принципово змінює динаміку роботи з клієнтом. Раніше перша презентація концепцій була великою подією - ти показував три-п'ять варіантів, на які пішло багато часу. Тепер можна показати двадцять напрямків і разом обрати, куди рухатися далі. Клієнт більше залучений у процес, рішення приймаються швидше.

Варіативність. Людина втомлюється. Після двадцятого варіанту логотипу креативність виснажується, і всі наступні версії стають схожими на попередні. AI не має цієї проблеми. Він може генерувати нескінченно, і кожен варіант буде принаймні трохи відрізнятися від інших.

Я припускаю, що саме ця варіативність - одна з найнедооцінених переваг AI. Не тому, що кожен варіант хороший, а тому, що серед великої кількості варіантів частіше знаходяться несподівані рішення.

Технічна досконалість у певних аспектах. AI-генерації часто мають ідеальну технічну якість: правильне освітлення, збалансована колірна палітра, гармонійна композиція. Так, це все "усереднено" і не має індивідуальності. Але базовий рівень якості - високий. Для дизайнера-початківця досягти такого рівня технічної майстерності - це роки практики.

Робота з великими обсягами даних. Якщо потрібно створити сто унікальних іконок для великого інтерфейсу, або п'ятдесят ілюстрацій для презентації, або двісті варіантів патерну - AI робить це в рази швидше. Масштабування, яке раніше вимагало команди дизайнерів, тепер доступне одній людині.

Мультимовний та мультикультурний контент. AI може генерувати візуали, адаптовані під різні культурні контексти, без глибокого занурення в кожну культуру. Так, результат не завжди ідеальний, але для першого драфту - цілком робочий.

Тепер важливе: чому це нормально і чому не варто панікувати.

Я думаю, що кожна технологічна революція забирає частину робіт і створює нові. Друкарські машинки замінили переписувачів, але створили професію машиністок. Комп'ютери замінили машиністок, але створили цілу індустрію IT. Кожного разу здавалося, що "все пропало", і кожного разу з'являлися нові можливості.

AI не відрізняється. Так, він забирає рутинну роботу. Але він створює нові ролі: промпт-інженери, AI-куратори, спеціалісти з інтеграції AI у робочі процеси. І головне - він звільняє час для того, що AI робити не може.

А що саме він не може? Про це - наступний розділ.

Але перед тим як перейти до нього, я хочу сказати ще одне. Визнання того, що AI в чомусь кращий - це не слабкість. Це реалізм. І тільки на основі реалізму можна будувати стратегію, яка працює.

Ті, хто ховають голову в пісок і казатимуть, що "AI - це іграшка", залишаться позаду. Ті, хто чесно оцінюють ситуацію і адаптуються - виграють.

Я вибираю другий шлях. І раджу тобі зробити те саме.

Глава 4. Що AI не замінить (і чому)

Після попереднього розділу може здатися, що все втрачено і дизайнерам пора міняти професію. Але це не так. Є речі, які AI не може робити - і я впевнений, що не зможе ще дуже довго, якщо взагалі коли-небудь.

Давай поговоримо про це. Бо саме тут - ключ до того, як залишитися цінним фахівцем у світі, де генерація зображень стала доступною кожному.

Розуміння контексту бізнесу. Коли клієнт каже "нам потрібен новий сайт", за цим стоїть ціла історія: цілі компанії, конкурентне середовище, цільова аудиторія, бюджетні обмеження, внутрішня політика, особисті преференції керівництва. AI бачить тільки промпт. Дизайнер бачить всю картину.

Я думаю, що саме ця здатність розуміти "чому" за "що" - найцінніша навичка дизайнера сьогодні. AI може згенерувати тисячу логотипів. Але вибрати той, який працюватиме для конкретного бізнесу в конкретному контексті - це людська робота.

Емпатія до користувача. UX-дизайн - це не про гарні екрани. Це про розуміння людей: їхніх страхів, бажань, обмежень, звичок. Як себе почуває літня людина, яка вперше замовляє продукти онлайн? Що відчуває підліток, коли завантажує своє перше фото в соціальну мережу? Як реагує бізнесмен, коли бачить помилку в критично важливій транзакції?

AI не має досвіду бути людиною. Він може аналізувати патерни поведінки, але не може по-справжньому відчути, що означає бути користувачем. А без цього відчуття неможливо створювати продукти, які люди люблять.

Я вважаю, що з розвитком AI дизайнери мають ставати ще більше "людяними" - ще уважнішими до емоцій, ще чутливішими до контексту, ще глибше зануреними в досвід користувачів.

Стратегічне мислення. "Як дизайн допоможе досягти бізнес-цілей?" - це питання, на яке AI не може відповісти. Він може згенерувати те, що ти попросиш. Але визначити, що саме треба попросити - це стратегія.

Чи потрібен взагалі редизайн, чи проблема в маркетингу? Чи варто робити мобільний додаток, чи достатньо адаптивного сайту? Як позиціонувати бренд, щоб виділитися на ринку? Усі ці питання вимагають глибокого розуміння бізнесу, ринку, людей. AI - це інструмент для реалізації стратегії, а не для її створення.

Комунікація з клієнтом. Дизайн - це не тільки про пікселі. Це про діалог. Зрозуміти, чого клієнт справді хоче (а не що він каже, що хоче). Пояснити, чому твоє рішення правильне. Переконати в новому напрямку. Прийняти критику і конструктивно на неї відреагувати. Побудувати довірчі відносини.

Я припускаю, що в майбутньому цей аспект роботи стане ще важливішим. Коли "технічна" частина автоматизується, людська комунікація залишається головною цінністю.

Етичні судження. Чи можна використовувати цей образ? Чи не буде дизайн образливим для певної групи людей? Чи не маніпулює він користувачами? Усі ці питання вимагають морального судження, яке AI не має.

Я бачив приклади, коли AI генерував зображення, які були технічно досконалими, але етично проблематичними. Без людського погляду такі речі легко пропустити.

Справжня оригінальність. AI генерує на основі того, що вже існує. Він комбінує, рекомбінує, змішує стилі. Але створити щось принципово нове, чого ніколи не було - це поки що людська прерогатива.

Так, можна сперечатися, що й людська творчість - це комбінація існуючого. І це частково правда. Але є різниця між алгоритмічною рекомбінацією і людським осяянням. Великі ідеї приходять зі стрибка уяви, який AI поки не вміє робити.

Я думаю, що саме тому дизайнери мають розвивати не тільки технічні навички, а й "м'які" - критичне мислення, емоційний інтелект, здатність бачити ширшу картину.

Персональний стиль і голос. Хороші дизайнери мають впізнаваний почерк. Щось, що робить їхню роботу унікальною. AI може імітувати стилі, але не може мати власний автентичний голос. Він - дзеркало, яке відображає те, що в нього подали.

Якщо ти хочеш бути незамінним - розвивай свій унікальний підхід. Щось, що неможливо скопіювати промптом.

Довгострокові відносини. Клієнти працюють з людьми, яким довіряють. Ця довіра будується роками: через успішні проекти, через підтримку в складних ситуаціях, через розуміння специфіки бізнесу. AI не може замінити цю історію стосунків.

Я вважаю, що майбутнє дизайну - за тими, хто вміє поєднувати можливості AI з унікально людськими якостями. Використовувати AI для швидкості та варіативності, а людський інтелект - для стратегії, емпатії та комунікації.

Це не або-або. Це і-і. Найуспішніші дизайнери майбутнього будуть тими, хто освоїв обидві сторони цього рівняння.

Глава 5. Нова роль дизайнера: від виконавця до режисера

Уяви режисера фільму. Він не оперує камерою особисто. Не монтує кожен кадр. Не пише музику. Але без нього фільму не буде. Він - людина з візією, яка об'єднує зусилля десятків спеціалістів в єдине ціле.

Я думаю, що саме такою стає нова роль дизайнера. Не людина, яка малює кожен піксель, а людина, яка керує творчим процесом. AI та інші інструменти - це її "команда", яку вона спрямовує до потрібного результату.

Це фундаментальний зсув у тому, як ми думаємо про свою роботу.

Раніше цінність дизайнера вимірювалася в основному технічними навичками. Як добре ти володієш Photoshop? Наскільки швидко малюєш? Чи знаєш усі гарячі клавіші? Це була епоха "дизайнера-ремісника", де майстерність рук визначала твою цінність на ринку.

Ця епоха не закінчується повністю - технічні навички досі важливі. Але їхня частка в загальній цінності зменшується. На перший план виходять інші компетенції.

Формулювання правильного запиту. Промпт-інжиніринг - це не просто модне слово. Це справжня навичка, яка вимагає розвитку. Здатність чітко сформулювати, що саме ти хочеш отримати від AI, - це мистецтво. Чим точніший запит, тим кращий результат.

Я бачив, як два дизайнери з однаковим технічним досвідом отримували радикально різні результати від того самого AI-інструмента. Різниця була в тому, як вони формулювали промпти. Один давав розмиті загальні інструкції, інший - точні, структуровані, з конкретними параметрами.

Це навичка, яку потрібно розвивати свідомо. Вести нотатки про те, які промпти працюють. Аналізувати, чому один запит дав кращий результат за інший. Постійно експериментувати.

Курування та відбір. Коли AI генерує сто варіантів за годину, хтось має вибрати ті три, які підуть у презентацію клієнту. Ця здатність - бачити якість серед кількості - стає критичною.

Я вважаю, що тут проявляється справжня експертиза. Людина без досвіду бачить "усе гарне" або "все погане". Експерт бачить нюанси: чому ось цей варіант працює краще для конкретної аудиторії, чому там композиція слабша, чому цей колір не підходить для бренду.

Курування - це не пасивний процес. Це активне застосування знань та досвіду.

Напрямок та ітерація. Перший результат AI рідко буває ідеальним. Справжня робота починається після генерації: відредагувати тут, змінити там, спробувати інший напрямок, повернутися назад, комбінувати елементи з різних варіантів.

Я думаю про це як про скульптуру. AI дає глину, дизайнер ліпить форму. Сирий матеріал - це тільки початок.

Інтеграція різних джерел. Сучасний проект може включати елементи з Midjourney, текст від ChatGPT, іконки з бібліотеки, власноруч створені компоненти у Figma. Здатність об'єднати все це в цілісний, гармонійний результат - це режисерська робота.

Я припускаю, що ця "інтеграційна" навичка буде все ціннішою. Чим більше джерел і інструментів - тим важливіше вміти їх гармонійно поєднувати.

Контроль якості. AI робить помилки. Шість пальців на руці. Дивні спотворення тексту. Логічні неузгодженості в зображеннях. Хтось має це бачити і виправляти. Критичний погляд людини залишається останньою лінією захисту від AI-артефактів.

Комунікація з замовником. Режисер не тільки керує командою - він взаємодіє з продюсерами, студією, інвесторами. Так само дизайнер-режисер стає основною точкою контакту з клієнтом: зрозуміти потреби, презентувати рішення, аргументувати вибір, вносити корективи.

Я бачу, як найуспішніші дизайнери в моєму оточенні вже працюють саме так. Вони не соромляться використовувати AI. Вони не намагаються приховати це від клієнтів. Вони позиціонують себе як "людину з візією, яка використовує найсучасніші інструменти для досягнення результату".

І клієнти це цінують. Тому що їм потрібен результат, а не процес. Їм байдуже, намалював ти кожен піксель руками чи згенерував AI - якщо фінальний продукт вирішує їхню проблему.

Ця зміна ролі вимагає психологічної адаптації. Для багатьох дизайнерів ідентичність прив'язана до "ручної" роботи. "Я малюю" - це частина того, ким ми себе вважаємо.

Я думаю, що потрібно переосмислити цю ідентичність. "Я створюю" - замість "Я малюю". "Я вирішую візуальні задачі бізнесу" - замість "Я володію Photoshop".

Ширше визначення дозволяє адаптуватися до нових інструментів, не втрачаючи себе. Суть роботи не змінюється - змінюються засоби.

Режисер фільму в 1920-х і режисер у 2020-х - це та сама професія, хоча інструменти змінилися радикально. Так само і дизайнер. Суть - у візії, а не в техніці.

Глава 6. Етика та авторське право: сіра зона

Це найнезручніший розділ цієї книги. Тому що тут немає чітких відповідей. Є тільки питання, з якими кожен із нас має розібратися сам.

AI-генератори зображень навчені на мільярдах картинок з інтернету. Серед них - роботи художників, фотографів, дизайнерів. Людей, які не давали згоди на таке використання. Людей, чиї стилі тепер можна "скопіювати" одним промптом.

Я думаю, що це фундаментальна етична проблема, яку ми всі намагаємося ігнорувати.

Коли я генерую зображення "в стилі" певного художника - чи це крадіжка? Юридично - поки що ні. Етично - складне питання. Стиль не захищений авторським правом. Але чи означає це, що використовувати його таким чином - правильно?

Я не маю однозначної відповіді. Але я думаю, що варто принаймні ставити собі ці питання.

Позови вже почалися. Художники судяться з компаніями, які розробляють AI. Getty Images подав позов проти Stability AI за використання своїх фотографій для навчання моделі. Група ілюстраторів судиться з Midjourney. Чим це закінчиться - покаже час.

Я припускаю, що законодавство поступово адаптується. Вже зараз в ЄС обговорюються вимоги прозорості: AI-компанії мають розкривати, на яких даних навчали свої моделі. В Китаї ввели обов'язкове маркування AI-контенту. В США тривають дебати про "fair use" у контексті машинного навчання.

Практична порада: якщо ти використовуєш AI-генерації в комерційних проектах - обирай інструменти з "чистою" ліцензією. Adobe Firefly, наприклад, навчений тільки на ліцензованому контенті та власних матеріалах Adobe. Це дорожче, але безпечніше.

Є ще одне питання: прозорість перед клієнтом. Чи маєш ти говорити клієнту, що використовував AI? Чи має він право знати? Чи зменшує це "цінність" твоєї роботи?

Я вважаю, що чесність - найкраща політика. Не тому, що є якесь правило. А тому, що приховування рано чи пізно виходить назовні, і тоді довіра втрачається повністю.

Більшість клієнтів, з якими я працював, нормально сприймають AI. Для них важливий результат, а не процес. Якщо я можу досягти кращого результату швидше за допомогою AI - чому ні? Головне - бути чесним про це.

Авторство - ще одна сіра зона. Хто автор зображення, згенерованого AI? Ти, який написав промпт? Компанія, яка створила модель? Художники, чиї роботи використовували для навчання? Ніхто?

Поки що юридично AI-генерований контент не має автора в традиційному розумінні. У США Бюро авторського права вже прийняло рішення, що "чистий" AI-контент не підлягає захисту авторського права. Але що, якщо людина внесла значні зміни? Де межа?

Я думаю, що ці питання будуть вирішуватися поступово через судові прецеденти та нове законодавство. Але поки що - це дикий захід.

Ще один етичний аспект: deepfakes та маніпуляція. AI може генерувати неймовірно реалістичні зображення людей, яких не існує. Або - що гірше - реалістичні зображення реальних людей у ситуаціях, яких не було.

Як дизайнери, ми маємо відповідальність. Не створювати контент, який вводить в оману. Не використовувати чужі обличчя без згоди. Не сприяти дезінформації.

Я вважаю, що професійна етика тут важливіша за закони. Закони завжди відстають від технологій. Але ми можемо вибирати, як використовувати ці інструменти.

Є ще екологічний аспект, про який мало хто говорить. Тренування великих AI-моделей споживає величезну кількість електроенергії. Генерація зображень - менше, але теж не безкоштовна. Коли ми генеруємо сто варіантів замість того, щоб намалювати один - це має екологічний слід.

Я не кажу, що треба відмовитися від AI через це. Але варто бути свідомими споживачами. Не генерувати безглуздо. Використовувати AI там, де він справді потрібен, а не просто тому, що можемо.

Підсумовуючи: ми живемо в часи, коли технології випереджають етику та право. Це некомфортно. Але це також можливість - формувати норми та практики, які стануть стандартом для наступних поколінь.

Я думаю, що кожен із нас має прийняти власні рішення. Де твоя межа? Що ти вважаєш прийнятним, а що - ні? Немає універсальної відповіді. Є тільки чесний діалог із собою.

І пам'ятай: те, що законно - не завжди етично. І навпаки. Закони зміняться. Твоя репутація та самоповага - ні.

Глава 7. Практичний план: як адаптуватися вже зараз

Досить теорії. Давай поговоримо про конкретні кроки, які ти можеш зробити вже сьогодні, щоб підготуватися до майбутнього, яке насправді вже настало.

Я структурую це як план на три рівні: терміновий (цього тижня), короткостроковий (цього місяця) і середньостроковий (цього року).

Терміновий: познайомся з основними інструментами.

Якщо ти ще не пробував Midjourney, ChatGPT, DALL-E - почни прямо зараз. Буквально сьогодні. Не завтра, не "коли буде час". Сьогодні.

Витрати годину на експерименти. Без мети, без проекту - просто грай. Подивись, що ці інструменти можуть, а чого не можуть. Відчуй їхні обмеження та сильні сторони.

Я думаю, що найбільший бар'єр для більшості людей - це просто почати. Здається, що потрібно спершу "все вивчити". Ні. Найкращий спосіб вчитися - робити.

Другий терміновий крок: оціни свій поточний робочий процес. Де ти витрачаєш найбільше часу? Які задачі найбільш рутинні? Де AI міг би допомогти вже зараз?

Для кожного це буде різне. Для когось - генерація ідей на етапі концепції. Для когось - написання текстів. Для когось - ресайзи та адаптації. Знайди своє "вузьке місце".

Короткостроковий: інтегруй AI в один реальний проект.

Не в усі відразу. В один. Візьми наступний проект і свідомо використай AI на якомусь етапі. Можливо, для генерації mood board. Можливо, для написання тексту. Можливо, для первинних концепцій.

Спостерігай, що працює і що ні. Веди нотатки. Які промпти дали найкращі результати? Де AI підвів? Скільки часу реально вдалося зекономити?

Я вважаю, що один реальний досвід вартий більше за десять прочитаних статей.

Наступний крок: знайди своє "позиціонування з AI". Ти дизайнер, який використовує AI для прискорення рутини? Дизайнер-стратег, для якого генерація - тільки інструмент? Дизайнер-куратор, який спеціалізується на роботі з AI-контентом?

Немає правильної відповіді. Є твоя унікальна комбінація навичок, досвіду та інтересів. AI - це тільки частина пазла.

Середньостроковий: розвивай "незамінні" навички.

Якщо AI забирає рутину - що залишається? Те, про що ми говорили в четвертій главі: стратегічне мислення, емпатія, комунікація, етичні судження, оригінальність.

Як це розвивати практично?

Стратегічне мислення: читай бізнес-літературу. Розумій, як працюють компанії, яким ти робиш дизайн. Вивчай маркетинг, продажі, продуктове мислення. Чим краще ти розумієш бізнес - тим ціннішим стаєш.

Емпатія: спілкуйся з користувачами. Не через аналітику, а особисто. Проводь інтерв'ю. Спостерігай за тим, як люди використовують продукти. Розвивай звичку дивитися на речі очима інших.

Комунікація: практикуй презентації. Записуй себе на відео. Проси фідбек. Вчися пояснювати складні речі простими словами. Вчися слухати і чути.

Я думаю, що інвестиція в ці навички - найкраща інвестиція, яку ти можеш зробити прямо зараз. Тому що їх AI не замінить.

Ще один середньостроковий крок: будуй мережу контактів. Знайомся з іншими дизайнерами, які також адаптуються до AI. Діліться досвідом, інструментами, промптами. Разом легше.

Спільноти в Telegram, Discord, Twitter - вибери те, що тобі підходить. Головне - не залишатися на самоті в цих змінах.

І нарешті: не намагайся все встигнути одразу. Це марафон, не спринт. Технології будуть розвиватися і далі. Нові інструменти будуть з'являтися кожного місяця. Ти не можеш освоїти все.

Я припускаю, що найкраща стратегія - постійне, але помірне навчання. Витрачай годину на тиждень на експерименти з новими інструментами. Не більше. Але й не менше.

Головне - рухатися вперед. Навіть маленькими кроками. Ті, хто рухаються - виживуть і процвітатимуть. Ті, хто стоять на місці - залишаться позаду.

Ти вже читаєш цю книгу - це означає, що ти робиш правильні кроки. Продовжуй.

Глава 8. Погляд у майбутнє: дизайнер 2030

П'ять років - це вічність у світі технологій. П'ять років тому ChatGPT не існувало. Midjourney не існувало. Навіть DALL-E був тільки дослідницьким проектом. Уяви, що буде ще через п'ять років.

Я не маю магічної кулі. Ніхто не має. Але я можу поділитися своїми припущеннями, базованими на трендах, які бачу вже сьогодні.

AI стане "невидимим". Так само, як ми не думаємо про "електрику" кожного разу, коли вмикаємо світло - AI стане настільки інтегрованим у наші інструменти, що ми перестанемо його помічати.

Я думаю, що не буде окремих "AI-інструментів". Буде Figma, яка просто робить усе розумніше. Photoshop, який сам розуміє, що ти хочеш зробити. Будь-який софт, який адаптується до твого стилю роботи.

Межа між "зробленим AI" і "зробленим людиною" зітреться. І це буде нормально. Так само, як зараз нікого не хвилює, чи ти використовував автозбереження, чи зберігав вручну.

Нові ролі та спеціалізації. Я припускаю, що з'являться професії, яких зараз не існує. AI-дизайнер-куратор: людина, яка спеціалізується на роботі з великими обсягами AI-контенту. Design systems architect: фахівець, який будує системи, де AI та люди працюють разом. AI ethics officer: людина, яка відповідає за етичне використання AI в дизайн-процесах.

Старі ролі трансформуються. "Дизайнер" стане ширшим поняттям, яке охоплює стратегію, курування, напрямок. Технічна частина стане меншою частиною роботи.

Персоналізація дизайну в реальному часі. Уяви сайт, який виглядає інакше для кожного відвідувача. Не просто A/B-тестування, а повна персоналізація: кольори, шрифти, компоновка, зображення - усе адаптоване під конкретну людину.

Я думаю, що це одна з найбільших можливостей для дизайну. AI дозволить створювати не один дизайн для всіх, а мільйон варіацій для мільйона людей. Роль дизайнера - визначити принципи та межі цієї варіативності.

3D та імерсивний контент стане мейнстрімом. Генерація 3D-об'єктів уже працює. VR та AR повільно, але розвиваються. AI значно знижує поріг входу в цей світ.

Я припускаю, що через п'ять років створення 3D-контенту буде таким самим звичайним, як створення 2D сьогодні. І дизайнери, які освоять цей напрямок зараз - матимуть перевагу.

Голос і розмовні інтерфейси. Дизайн голосових інтерфейсів - це вже реальність, але поки нішева. AI робить голосову взаємодію природнішою. Я думаю, що частина візуального дизайну трансформується в дизайн розмовного досвіду.

Але не все зміниться. Деякі речі залишаться константами.

Люди залишаться людьми. Наші базові потреби, емоції, мотивації - вони не змінюються так швидко. Ми й далі хотітимемо відчувати себе зрозумілими, цінними, особливими. Дизайн, який резонує з цими потребами - завжди буде актуальним.

Я вважаю, що фундаментальні принципи дизайну - контраст, ієрархія, баланс, емоційний вплив - не зміняться. Зміняться інструменти, але не суть.

Якість залишиться важливою. Навіть коли AI генеруватиме контент миттєво - відмінність між посереднім і відмінним залишиться. І люди, які бачать цю різницю, завжди будуть цінними.

Людська комунікація залишиться незамінною. Клієнти хочуть працювати з людьми, яким довіряють. Цю довіру не можна автоматизувати.

Моя порада для майбутнього проста: залишайся цікавим. Світ змінюється швидко, і ніхто не знає напевно, що буде далі. Але ті, хто зберігають відкритість до нового, хто готові вчитися та адаптуватися - вони завжди знаходять своє місце.

AI - це не кінець дизайну. Це нова глава. І від нас залежить, якою вона буде.

Я вдячний, що ти прочитав цю книгу. Сподіваюся, вона дала тобі їжу для роздумів, практичні ідеї та, можливо, трохи оптимізму.

Майбутнє невизначене - але саме це робить його цікавим.

До зустрічі в 2030.

Замість післямови

Коли я починав писати цю книгу, я сам не знав, до яких висновків дійду. Це була спроба структурувати власні думки, сформулювати те, що відчував, але не міг чітко виразити словами.

Тепер, наприкінці, я бачу головне: AI - це не загроза і не панацея. Це інструмент. Потужний, трансформаційний, але все одно інструмент. А інструменти набувають значення тільки в руках тих, хто вміє ними користуватися.

Я вірю в майбутнє дизайну. Я вірю в людей, які обирають цю професію. І я вірю, що ті, хто читає ці рядки - уже роблять правильні кроки.

Дякую за увагу. Дякую за довіру. Дякую за те, що ділиш зі мною цю мандрівку.

Якщо хочеш продовжити розмову - пиши. Я завжди радий поговорити про дизайн, AI та майбутнє.


Автор

Єгор Комаров Дизайнер, засновник komarov.design

Права та використання

© 2025 Єгор Комаров. Усі права захищено.

Копіювання, поширення та будь-яке використання матеріалів цього видання без активного гіперпосилання на www.komarov.design заборонено.

Цитування дозволено з обов'язковим зазначенням автора та джерела.